Територія Білок має 60 квадратних кілометрів. В давнину навколо росли буйні ліси, котрі служили охороною для жителів від нападників. Село має топонімічні назви, де виразно відбивається життя народу, побут, його матеріальна і духовна культура.

  Присілки:

 Телятинець. Тут випасались телята пана Білкея.

 Ковбасово. В давнину відоме різниками, які виробляли ковбасу.

Зовдуновиця. Від прізвища Зовдунів, котрі там жили і живуть.

 Піньковиця. Від прізвища Пінкус.

 Горб. Найбільш гориста частина села.

Левдарівська гора. Від прізвища Левдарів.

 Банищі. Тут колись брали руду.

Перекопи. Давно тут перекопували площу лісів.

Середина села. Центр, його назва з радянських часів.

 Назви колгоспних полів:

Бузьковець. На цьому місці затримувались бузьки (лелеки).

Стара ріка. Від назви Боржави — старе річище.

Чорний дуб. Назва від дерев, що там росли.

Хідиші. Від потока, що тече з В. Раківця. 

Де були граби — Грабок, ліщини — Ліщок, дуб — Дубники

 церква — Церквище, міст — Мостище. 

Мочар — мочариста і неприступна місцевість.

Попеловиця — від прізвища пана Попела, який мав землі у селі,        а жив у Іршаві.

Потоки: Мошколовець — від прізвища Мошкола.

Шуставка — від пішника. Коли йшли ним люди, аж куш шустіли.

Млинний або Двірський — від панського двора.

 Білка — потік, в який вливаються два струмки від млинів. Назва      походить від імені красуні, що там втопилася.

 Хрінь — потік, який тече з лісу Бердо.

Ліси: Бердо, Яловий, Борсучини, Зарви, Крива Синявка.

Окрім цих назв є інші, які виникли в наш час. Вони мають прак-       тичне   значення: по них орієнтуються хлібороби й жителі села.