Субота
20.10.2018
08:03
Категорії розділу
Новини школи [40]
Шкільна газета "Карпатська зірка" [6]
Самодіяльність школи [1]
Історія школи [2]
Історія села Білки [6]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всьго опитувань: 354
Міні-чат
Друзі сайту
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика
    Білківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
    Головна » 2010 » Січень » 31 » Білківська горожанка (частина І)
    01:37
    Білківська горожанка (частина І)
    Школа над Боржавою
         Поштовхом для написания деяких фрагментів з історії Білківської горожанської школи стали враження від прочитання невеликої, з пожовтілими від часу сторінками, книжечки. Назва її - "Десять літ горожанської школи в Білках", була видана в Мукачеві у 1933 році. Щоб довідатись більше про школярське життя академії над Боржавою (не випадково називаю її академією, бо заслуговує того), я розкриваю солідний том "Історії міст і сіл УРСР, Закарпатська область".
          А там, у нарисі про Білки, майже нічогісінько не згадується про першу на Іршавщині "горожанку", себто неповну середню школу. Неначе її не було і не могло бути в буржуазні часи. Що казати, коли у радянській історичній науці діяв негласний принцип: замовчувати досягнення буржуазного періоду в нашому краї. Мовляв, усе передове, прогресивне, розумне прийшло разом з Червоною Армією. А доти Закарпаття мало зображатись як царина неграмотності, анальфабетів. Говорили, балакали, смакуючи з насолодою фрази про суцільну неграмотність, писали на цю тему наукові розвідки, одержували наукові ступені.
          А в той же час у радянських школах, у важкі для області часи, в кінці 40-х-на початку 50-х років селянських і міських дітей разом з посланцями із східних областей України рятувала від безграмотності численна когорта випускників горожанських шкіл, гімназій, семінарій і торговельної академії.
         Пліч-о-пліч працювали разом. Немає жодної галузі народного господарства, де б не працювали ці люди.
    Не вдаюсь у вихваляння, не впадаю в ейфорію, а скажу відверто, що більшість з них були високоерудованими професіоналами. Їх виховали на кращих традиціях педагогіки Я. Коменського, I. Песталоцці, А. Дістервега, Ф. Рабле. Великий гуманізм і патріотизм супроводжує їх і понині. Життя розпорядилось долею випуск ників Білківської горожанки по-різному. Як кажуть у народі: "Не туди дорога до щастя, куди люди справляють, а куди доленька поведе".
         Одні, захоплені успіхами будівництва в Радянській Україні, нелегально пе¬реходили угорсько-радянський кордон, щоб самим побачити наяву "російське чудо". Не відали їхні душі, що Союз у той час був обплутаний колючим сплетінням дротів ГУЛАГу. Про це ж ні слова не було ні в радіопередачах з Москви, ні в листівках місцевих "комуніштів". Пізніше, звинувачені в шпигунстві, вони будуть замордовані в тюрмах Сколе, Дрогобича, Стрия або загинуть від голоду, холоду в таборах Колими.
    Донині невідомо, де перервалась нитка життя, де загубились сліди випускника горожанської школи, уродженця с. Арданово I. В. Соломки, який у 1939 році перейшов у Радянський Союз. І.І. Каштан, що народився в Ільниці, у 23 роки перейшов через границю на радянський бік. Пофортунило йому. Залишили енкаведисти живим. У 1945 році висадили десантом у чеськоморавських лісах, де і партизанив. У повоєнний час займав високі партійні пости. Д.О.Поп визволяв міста і села Чехословаччини, Польщі, нагороджений орденом Слави III ступеня, медаллю "За відвагу".
         Випускник горожанки із Загаття Василь Попович загинув у боях за визволення Польщі, Михаиле Лях з Імстичова був легіонером Чехословацького кор¬пусу і став полковником. Таке звания має і Михаиле Сабадош із Приборжавського, який мешкає в Кошице, а Василь Вальо був генерал-полковником, за¬ступником міністра оборони колишньої ЧССР.
         Ціла плеяда випускників стала відомими педагогами: Е. I. Шутяк, І.І. Якима, А. П. Биба, В. I. Палаташ, М. В. Шерегій, І.І. Ільтьо, I. М. Сабадош, Ю. П. Білинець, М. П. Кришеник.
         У пам'яті жителів Іршавщини залишаться вмілий землевпорядник райвиконкому М. В. Стульник, голови колгоспів В. I. Дудла, Ю. П. Ковач, П. Ю. Біли¬нець. У фінансових колах області відомим є І.І. Ільтьо.
         Зачитуємося і понині статтями невтомного журналістаВ. М. Іваня.
    Першою віхою була горожанка в Білках для теперішніх докторів наук - Василя Німчука з Довгого, Василя Гомонная з Мукачівщини та Андрія Пушкаіпа з Виноградівщини. А Іван Кенез - виходець із бідної багатодітної сімї с. Дунковиці став професором економіки технологічного інституту в м. Сідней (Австралія).
         3 особливою скорботою згадуємо про молодих хлопців, випускників школи над Боржавою, які загинули в боротьбі з угорськими фашистами у березні 1939 року. Боронячи Карпатську Україну, вони пролили кров біля Хуста на Крас¬ному Полі і в Білках. Вони сказали нам у вічність: "Слава Україні!" А ми шанобливо відповімо: "Героям слава!"
         Багато емігрувало на Захід, боячись репресій з боку радянського більшовицького режиму.
         Отак в ретроспективі, шановний читачу, дізнаємося, яких людей виховала ця школа. Та це лише мізерна інформація. Прийдуть інші дослідники і допишуть білі сторінки історії. Просимо великого вибачення у знаменитостей і всіх живу¬щих учнів Білківської горожанки, прізвища яких не згадано. Брак відомостей не дозволяє зробити завершену, цілісну розповідь.


    Категория: Історія школи | Просмотров: 1419 | Добавил: bilkishkola | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *: