„Пам’яті Українського січового стрілецтва” - Сценарії, конкурси - Методична допомога вчителям - Каталог статей

Мета: Розкрити місце і роль Карпатської України в боротьбі за незалежність Обладнання. На столі, застеленому вишитою скатертиною, гілочки барвінку ,калини,терновий вінок з чорною стрічкою.У стакані з житом свічка; поруч - виставка літератури про Карпатську Україну. На стіні портрети А. Волошина, герб і гімн України. Вірш. «Напис на могилах» Лежимо у гробах при дорозі, Де за волю боролись і впали... Браття, знайте,о ми не в тривозі, Ми спокійно і гордо вмирали... Браття, знайте, що ми не просили, Ані ласки в когось, ні пощади, Лиш боролись що було в нас сили, - Це говоримо вам для розради. Нам не жаль ні життя молодого, Що лягло, мов той квіт, під косою... Ані мрій, ні кохання палкого, Що взяли ми в могилу з собою. Нам не жаль,бо лягли ми за діло, Гідне жертви, життя і кохання. „За Вкраїку і душу,і тіло..." Ми недаром співали з зарання. Тож не жалуйте нас, не ридайте, По нас тужить калина у лузі. . . Ви чим скорше до праці ставайте, Щоб леміш не заржавів на плузі. Щоб шляхи не покрились тернами, Щоб пощерблені мури не впали Й вороги не сміялись над нами, Що ми даром так славно вмирали.» ІІісня «Ой у лузі червона калина» Кожен народ, якщо він народ, мае свою власну історію. Багатовікова історія українського народу - бездонна, невичерпна криниця духу мудрості, перемог і страж дань. I тепер, коли ми вже побудували свою власну державу, нам належить вичерпати із цієї криніщі багато солоної від сліз та горя води. Подія, яка зібрала нас тут, не просто свято, це вшанування пам'яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу. I хоч Карпатська Україна проіснувала не довго, вона продемонструвала прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність, до жертв заради досягнення цієї світлої мети. Закарпаття — земля Української держави. Але шлях до об'єднання всіх українців був довгим і тернистим. Зупинимося на деяких сторінках історії. . . (звучить гімн). Після розпаду Австро-Угорщини, за рішенням Сен-жерменського мирного договору, у вересні 1919 року Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Після декілька віків мадяризації становище народу покращилося. Тисячі селян одержали земельні наділи. зросла кількість шкіл та культурних товариств. в яких вільно звучала рідна мова. Розгорнулася діяльність прогресивних сил краю. Вони виступали за розширення демократичних прав, досягнення справжньої автономії, за дальший розвиток української культури, запровадження в усіх урядових установах української мови. Закарпаття, як складова частина Чехословацької Республіки, завжди привертало увагу іноземних держав не тільки з огляду важливого географічного положения в Центральній Європі, але й з господарсько-економічного значення як містка на Схід. Закарпаття розглядалось імперіалістичними державами як надзвичайно важливий політичний і воєнно-стратегічний міст між Заходом і Сходом. Після мюнхенської змови західних держав з Гітлером йому на поталу і пограбування було віддано Чехословаччину, а разом з нею і Закарпаття. У Карпатах тихо-тихо. . . Тисне грудь печаль. . . У Карпатах сумно-сумно. . . У Карпатах жаль. Їх багнетами приперли Із обох боків... Розділили Україну Поміж ворогів. 3 жовтня 1 938 року міністр закордонних справ Угорщини Каня надіслав послові Угорщини в Празі телеграму, в якій вимагав передачі території, заселеної угорцями, Угорщині, передачі 2-х - 3-х прикордонних міст, які будуть окуповані угорськими військами. Передача Ужгорода і Мукачева Угорщині обезкровила економіку Закарпаття, бо не позбавляла її залізничного сполучення із Словаччиною. Цей день для нас гіркий, нещасний, Хвилина ця важка, сумна, Неначе грім із неба ясного Наспіла вістка - новина: Зійшлись міністри в місті Відні, Юрба диктаторів - нікчем, Кати — арбітри божевільні , Нас перекроїли ножем. Пропав наш Ужгород, Мукачів, Пішло Берегово від нас, Душа ридає, серце плаче У цей сумний, проклятий час. Тужать журбою рідні села, В устах ридання голосне, Бо їх прийдешнє невеселе, Бо їх положения страшне. 8. Потонуть в морі у чужому, Зазнають лиха і тортур, Бо мадярня поздовж кордону Поставить знов китайський мур, Не буде рідної свободи, Не буде там своїх пісень ... Цей день в історії народу Страшний, трагічний , чорний день . Після Мюнхена та першого Віденського арбітражу склалося нове державно-правове становище Закарпаття. 4 жовтня 1938 року міністром у справах Карпатської Русі був призначений Парканій, а 11 жовтня 1938 року створено «перший автономний» уряд Закарпаття, куди ввійшли Бродій, Бачинський, Фенцик, Волошин, Ревай, П'єщак. Уряд Чехословацької Республіки, намагаючись зберегти республіку, пішов на задоволення вимог Закарпаття і 22 листопада 1938 року було легалізовано нове державно-правове становище Закарпаття у складі Чехословацької Республіки, згідно з яким «Підкарпатська Русь є автономною частиною Чехословацької Республіки.» Після окупації частини Закарпаття Угорщиною столицю Карпатської Украши було перенесено в м. Хуст. Туди ж переїхав і новостворений уряд. Нова влада приступила до проведения аграрної реформи, організації українського шкільництва, суддівства, адмністрації, а головне - створення Карпатської Січі - зародку майбутньої армії Карпатської України. А.Волошин проголосив Карпатську Січ збройною силою Карпатської Украши. її комендантом став Федір Климпуш. Через неба блакить, Крізь серпанки років Хай загоїться давняя рана. Хай не згасне в очах, а піде на весь світ Давніх років стрілецькая слава, 13. Тих відважних мужів, що, долаючи страх, Йшли під кулі і грати ламали, Що в своєму житті - в бойовому щиті Ані ні сну, ні спокою не мали. 14. То нехай оцей марш, що співали стрільці, Кров пролявши за свою родину, Заспіваймо і ми, в наших щирих серцях, Пригадаймо криваву годину. Пісня : «Ой повіяв вітер степовий» Після того, як до Хуста дійшла звістка про проголошення «самостійної» «Словацької держави», стало очевидно, що Карпатська Україна не може далі залишатися в Чехословацькому державному союзі. Під безпосереднім впливом цих подій прем'єр Волошин скликав Крайовий сойм, який 14 березня 1939 року о 16 годині проголосив Карпатську Україну «Самостійною державою.» Сойм призначив новий уряд. 15 березня 1939 року Августин Волошин обраний президентом. 15 березня 1939 року відбулося засідання сойму Карпатської України. На відкриття сойму зійшлося 22 посли. Сойм провів під голосуванням Августина Стефана 6 засідань з короткими перервами. На другому і третьому засіданні Сойму було ухвалено закон Число 1 : 1.Карпатська Україна є незалежна держава. 2.Назва держави є «Карпатська Україна», 3.Карпатська Україна є республикою, президента якою обирає сойм. 4. Державна мова є українська. 5.Барва прапору є синя і жовта, б.Державним гербом є дотеперішній крайовий герб: ведмідь у лівому червоному півколі і чотири сині та жовті смуги в правому півколі та тризуб святого Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. 7.Державним гімном є «Ще не вмерла Україна» 8.Цей закон зобов'язує використання його відразу після прийняття.. 15 березня 1939 року війська хортиської Угорщини напали на молоду Українську державу. На її захист мужньо стали січові стрільці. За рідний край до бою сміло, Одважно стане кожний з нас. За рідні гори, душу й тіло Віддасть без жалю в рідний час! 19. В страшні ворожих бур часи Розпалим ми своє завзяття. За гори вільні, за ліси I за свободу Підкарпаття. Найбільші бої відбулися на Красному полі поблизу села Рокосова.. Було свято - ох, ти доле,- Було величаве, Прийшило швидко «Красне поле», Занадто криваве. Січовики завзято боронили рідну землю, та після ворожого вогню важкої артилерії та кулеметів, наступу танків і літаків вони змушені були відступити до Хуста. Після тринадятиденної війни угорські війська окупували всі найважливіші місця Карпатської України аж до кордонів Польщі і Румунії. Моя Карпатська Україно, Найкраща Квітко на землі, Летиш тепер уся в руїнах, Після погрому мадярні. Пісня «Розстріляна молодість» 23. Чи чулисьте, милі браття, Як бороли Закарпаття, Сорок тисяч войовало, Кров невинну проливало, За зелену Верховину, За Карпатську Україну. 24 А над Хустом ворон кряче А в чужині мати плаче. Не плач мамо, та й не тужи, Син ранений та й не дуже. Головонька - на четверо, А серденько - на шестеро. Білі пальці - на коваль ці, Білі ручки – на обручки. Угорські фашисти жорстоко розправилися зі січовиками. На Іршавщині 15 березня діяла не регулярна угорська армія, а тільки команда „Собот чопот”, яку офіційні угорські власті використовували для брудної чорнової робота з метою залякування місцевого населения, намагаючись зберегти обличчя перед Європою. Хтось повідомив про січовицький гарнізон у Білках. Усіх хлопців арештували по різних населених пунктах, їх повезли під гору Городище, спочатку їх поставили на коліна, жорстоко побили, оголосили ворогами Угорщини і вимагали зректися, відмовитися від України, оскільки навіть ціною власного життя не зрадили її. Хлопців повідомили, що їх буде піддано смертній карі через розстріл. Його було здійснено в урочищі Церківна Хаща. Трьох січовиків поставили на коліна і вбили пострілами ззаду. Василеві Галасу скомандували по угорськи ; «Тікай!»=Він побіг. Знаючи, що це останні його кроки у житті, вигукнув: «Слава Україні!». Відлутшя голосу Василя перебила стрілянина. Куля влучила йому в голову. Місцеві жителі, разом з євреєм Райхом на підводах привезли їх у Білки і скинули за межі кладовища. На Галасові були хороший одяг і чоботи. їх мадяри зняли. Хтось повідомив батьків у Лозі, що В. Галаса вбито. Протягом двох діб тіла вбитих січовиків лежали на землі неприкритими, щоб усі бачили і боялися. Їх поховали разом, їм було всього 18-20 років. 3 метою принижения українців, яму, у якій спочивають і зараз, копав один чоловік із Новоселиці, який закопував мертву.худобу, Так мадяри ненавиділи навіть мертвих українців. Пісня про матір. Вірш. Згадаймо тих. що умирали. Та не схилили знамена. Вони пощади не благали, Вони віддали все, що мали. Щоб воля усміхалась нам. Шепоче плесо Синевиру I ліс замріяно шумить За нарід свій, за отчу віру, За нашу неньку - Украшу Лягли герої тут грудьми! Хай Хуст нам січовую славу На хвилях Тиси принесе. Карпатську спом’янім державу Що в грізний час так величаво Звелась як скеля, як граніт. Героїв знаних і незнаних, Що не зламались у борні, Що муки прийняли і рани Тих, хто з могил уже не встане Усіх сьогодні спом’янім! Спом’янім! Вшануймо пам’ять всіх, хто загинув у боротьбі за створення своєї незалежної держави, хвилиною мовчання. Згадаймо їх у молитві. Благослови, небес Владико. Пожертву чесну і велику Народних лицарів, що в бій, Відважно йдуть за народ свій! Благослови, Ісусе Христе, Любов до волі, серце чисте - Вони ж ідуть на ворогів За милих друзів і братів. Благослови, пречиста Мати, Зусилля їх тверде, завзяття, Благослови їх рани, біль І краплі крові серед піль. Благослови на чесний бій. Героїв, Юрію Святий, І перемогу їм подай За нарід свій, за Рідний край!
1 2 3 4 5 Категория: Сценарії, конкурси \| Добавил: bilkishkola (07.04.2008) \| Автор: Ерделі Ганна Михайлівна
Просмотров: 7901 \| Комментарии: 2 \| Рейтинг: 4.2/5

Всего комментариев: 0